Друк

 

 

 

ЙОГО ТІЛО СТУДЕНТИ НЕСЛИ НА РУКАХ

До 100-ліття від дня народження Остапа Хоміцького

 9 лютого цього року минає 100 років від дня народження Остапа Васильовича Хоміцького – кандидата філологічних наук, доцента, професора університету, завідувача кафедри іноземних мов Львівського зооветеринарного інституті (нині– університету) в 1962–1989 роках, філолога-германіста.


У 1965 році в Інституті літератури імені Т.Шевченка в
Києві захистив кандидатську дисертацію „Іван Франко і німецькі письменники-реалісти другої половини ХІХ століття”. На основі своєї дисертації у 2002 році видав монографію „З царини німецько-українських літературних взаємин”, у якій проаналізовано наукові праці на теми: Іван Франко і німецька література, літературно-критична і перекладацька творчість Франка з німецької літератури та Іван Франко і німецькі письменники-реалісти.Остап Хоміцький народився 9 лютого 1919 року у містечку Залізці Зборівського району на Тернопільщині у національно свідомій сім’ї. Батько був чотарем Української Галицької Армії, старші два брати і дві сестри брали активну участь у молодіжних організаціях при Народному домі.
Завдяки їм у віці шести років малий Остап декламував у цьому ж домі поему Тараса Шевченка „Гамалія”. Початкову освіту здобув у місцевій семирічці, а відтак продовжив навчання в українській гімназії у Тернополі. У 1937 році закінчив коедукаційну гімназію нового типу, а в червні 1939 року – гуманістичний ліцей. Від осені 1939 року працював учителем місцевої школи, звідки восени 1940 року був призваний на військову службу. Під час Другої світової війни (1941–1945) в діючій армії в Європі, а в 1945 році – на фронті у війні з Японією. Контужений, інвалід, нагороджений орденами і медалями, серед них орден Слави. Вищу освіту здобув у 1950 році, закінчивши германістику на філологічному факультеті Львівського університету імені Івана Франка й англіцистику у Львівському учительському інституті в 1954 році (обидва дипломи з відзнакою). Від 1953 року працював на кафедрі іноземних мов Львівського зооветінституту: спочатку як асистент, старший викладач, потім доцент і в 1999 році одержав звання професора університету. Багато років був головою студентського клубу, проводив екскурсії по Західній Україні під девізом „Пізнай свій рідний край!”

Крім літературознавства, Остап Хоміцький від 1980-х роках активно займався лексикографією. За 20 років уклав три капітальні словники: двомовний „Німецько-український зооветеринарний словник” (понад 17 тисяч термінів); п’ятимовний зооветеринарний тлумачний словник-довідник, який містить близько 79 тисяч термінів (5400 сторінок тексту) і українсько-латинський біо-зооветеринарний словник. (Два останні лежать у рукопису).

Основні наукові публікації Остапа Хоміцького – це статті з української літератури, портрети письменників і митців, публікації про німецько-українські взаємини, статті про міжслов’янські літературні взаємини, статті з етнографії, публікації на історичну тематику, спогади про видатних людей, морально-етичні та естетичні питання, навчально-методичні питання науки вищої школи, перекладні словники. Після  себе залишив цікаві спогади від зустрічі з багатьма відомими українськими діячами церкви, державного будівництва, науки та мистецтва, серед яких: Митрополит Андрей Шептицький, генерал Мирон Тарнавський, професор Яким Ярема, академік Степан Ґжицький, син Івана Франка – Тарас, адвокат, пізніше композитор Анатолій Кос-Анатольський, диригент Микола Кацал.  

На початках української незалежності зініціював концепцію національного відродження й виховання студентів тодішньої академії, яка (концепція) завдяки зусиллям провідних учених набула довершених форм і стала прообразом для такого відродження в інших аграрних навчальних закладах України. Патріотичному вихованню молоді мали служити також поезії О.Хоміцького.

В період між 1939–1989 роками писав „у шухляду”. У вільній Україні надрукував 15 збірок поезій. Його твори – це самовиявлення внутрішнього світу, реакцій автора на події з життя рідного народу, особистих переживань, уболівання за долю України, за її прийдешнє. Любив живопис, театр, музику, народно-героїчні пісні і думи. Писав прозові твори. Крім рідної, творив теж польською та німецькою мовами. Був зразковим сім’янином.

Професор Хоміцький був справжнім мовознавцем і насамперед знавцем мов, рідної і чужих   (володів українською, польською, російською, німецькою, англійською, латинською і старогрецькою), розмовляв гарною українською мовою, був добрим оратором.

Остап Хоміцький         помер 6 червня 2006 року і спочив на Янівському цвинтарі у Львові. Від воріт цвинтаря студенти несли його труну до місця поховання на руках.

Основні поетичні та прозові твори Остапа Хоміцького:

1. Шляхами долі. Поезії. – Львів, 1998. – 320 с.

2. На орбіті Богдана Хмельницького. Поема. – Австралія, 1999.

3. Поеми. – Львів, 2003. – 108 с.

4. Акорди душі. – Львів, 2003. – 280 с.

5. Творці щастя, або Добрі, милі дружини. – Львів, 2004. – 96 с.

6. Книга буття. Факти. – Львів, 2005. – 222 с.

7. Мовами сусідів. Cum Linguis Vicinorum. – Львів, 2005. – 40 с.

8. Крізь роки і десятиріччя. Спогади. – Львів, 2004. – 464 с.

Професор Михайло Падура,

колишній завідувач кафедри української

та іноземних мов імені Якима Яреми

в 1989–2016 роках.

 БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ПРАЦЬ ПРОФЕСОРА  УНІВЕРСИТЕТУ ХОМІЦЬКОГО О. В.